Я тебе відчувала, як ніколи нікого іншого
Тебе боліло а я плакала про свій біль вІршами
Я набагато більше знала чим ти міг і подумати
Я обнімала молитвами щоб твої болі вщухнули

Не могла бути для тебе зціленням
Від того часто впадала у зневіру я
Здавалося що не зможу перейти цими тривогами
Мокрими від сліз і ран дорогами

Чи вночі чи вдень чи ранками
Хотіла сонцем бути тобі світанками
Я ридала та йшла і молилася
Розуміла усе вірила і кріпилася
І щасливою була всупереч всьому
Бажаючи щастя тобі на шляху додому