Людей, які займали місце в серці...
Вони живуть у ньому все ще,
Але уже в обіймах смерті...
У мене є вже своя стіна плачу,
Туди прихожу опівночі...
Вона для мене так багато значить!
Всіх, хто пішов, обняти хочу!
У мене є ще всі, хто вже не з нами!
Вони лиш їдуть в іншому вагоні...
І я за ними йду слідами,
Зустрінемось якось на людному пероні ...
Немає коментарів:
Дописати коментар