Важко жити у світі, де не цінять слова,
Бо на кожному кроці панує брехня.
Коли "правильно" - мати, прокльони, знущання,
І не життя у нас зараз, а виживання!

Мудрий той, хто уміє "лизати",
Того карають, хто не хоче мовчати.
Лаври для кума, для свата, для брата,
А гідній, порядній людині - розплата.

 
За те, що відкрито про все говорила,
Їй завжди в польоті різали крила!
Кидали по тюрмах, знущались на волі -
Болю й страждань у порядних доволі!

Закон не захистить, і друг не поможе...
Єдина надія на Тебе лиш, Боже....