Пологи почалися передчасно. Я давно розуміла, що періодичні трахання душі з регулярними оніміннями та оргазмами, повинні мати логічне завершення.
Стоп, стоп! Якщо хтось злякався і подумав: вона ж вчителька, про що вона пише? - то заспокойтеся! Взагалі-то, я про душу, а не про тіло.
Так от. Чому більшість думають, що душа - то така безвольна сутність, яку можна мати задом, передом, при світлі сонця і блиску зір, світанками і пізно серед ночі... Бо вона не опирається, кричить беззвучно і ридає безслізно.
Я не чекала цих пологів саме сьогодні, зараз, під час ранкової метушні перед початком робочого дня. Відчувала наближення, оце нетерпляче хвилювання, яке проходить кожна жінка в очікуванні. Думала, це станеться в якийсь суботній чи недільний ранок, та ще не скоро, не скоро, а воно накрило невідворотно, і не було можливості опиратися цьому природному процесу.
У перервах між роботою, яка так відволікала від основного мого бажання - чим скоріш народити! - я мучилася творчими потугами, наближаючи сантиметр за сантиметром завершення своїх минулих оргазмів... Але процес розтягнувся... Це не сталося першого дня, коли в мені щойно зародився цей біль... Це тривало наступного дня, скручуючи то сильніше, то відпускаючи ненадовго...Це продовжилося і третього, і четвертого дня... Це розтягнулося на тижні... Ні, блін, на місяці!!! Безконечний біль... І мрії про звільнення...
Ви знаєте, Що народжує душа? Та, по різному... Щаслива - усмішку, любов. Зранена - розпач, сльози.
Коли вже, врешті, народиться цей потік зі сліз, який змиє всю кров з ран, завданих тобою?! Коли, коли припиняться ці муки, які повільно вбивають мене кожного дня?
Я так хочу, щоб це сталося завтра! В осінньому лісі, який ще по літньому зеленіє. Де небо так близько, що можна торкнутися хмар. Де шумить річка, щебечуть птахи та ... ревуть машини з туристами. Де звідкись доноситься сміх, кукурікання півня і дзвенить дзвіночок на шиї корови, яка заблукала десь між деревами. Я хочу, щоб на березі пересохлого озера народилися, зрештою, мої сльози і прийшло звільнення!
Я так мрію про Спокій!
... Аж не віриться, що зовсім недавно мріяла про вогонь...
