Десь, кудись, по травах високих,
Що забули скосити літом,
Піти би з тобою, взявшись за руки,
І завжди би ходити так світом...
Щоб листя осіннє так гірко нам пахло,
Манило на нього упасти, прим'яти...
І в щасті злетіти непораненим птахом,
Навчитися в парі з тобою співати...
Дивитись на зорі, що мигтять опівночі,
І слухати звуки прадавнього лісу...
Зробити щасливим тебе, якщо хочеш,
Заховавшись від всіх за завісу...
Немає коментарів:
Дописати коментар