Зігрію твою душу без слів,
Не хочеш - як хочеш, але зігрію..
Не можу так жити - навпіл,
Відколи твоїм болем хворію...

Намалюю тобі кольоровий світ,
Ага, не кажи, що не вмію!
Не хочеш - як хочеш, залишу слід,
Розбудити тебе посмію.

Я пройдуся по долі твоїй,
Вишию слід кольорово.
Знов щасливим бути зумій,
Всміхнися всьому, що навколо!

Хіба важко радіти життю?
Не хочеш - як хочеш, та треба!
Бо дорогу здолає лиш той,
Хто за хмарами вірить у небо.

Хто крізь біль усміхається дню,
Хто в стихіях відшукує спокій,
Хто повірить, що стріне зорю,
І до щастя прискорює кроки.

25.09.2021

Я прокинуся ранком і піду далеко,
Як ходила десятками літ.
І десь там, де старенькі смереки,
Відшукаю минулого слід...

Я одягну наплічник і піду у гори,
По знайомих з дитинства стежках.
Тут до мене струмочок говорить,
І душа моя лине, мов птах!

Тут, під небом, я стріну тумани,
Що закрили пів світу внизу,
І чекають, як сонечко встане,
Щоб відкрити мені всю красу!

Лиш у горах повітря прозоре,
Непомітно так осінь прийшла!
Тут душа тихо з Богом говорить,
І до неї приходить весна!

5.09.2021 ♤♡◇♧