субота, 5 вересня 2020 р.

Відпустити

Я тут посію попіл своїх мрій,
І виросте моя любов велика...
Десь тут загубиться мій біль,
І все безлике...
Заграє барвами весна
В осінню пору.
Загублена моя душа
Не буде хвора.
Потрібен час на каяття,
Щоб відпустити.
Почати з чистого листа,
Щоб зрозуміти,
Що щастя - те, що у душі.
А горе - не зі мною.
Що часом ті, які чужі -
Любов'ю поять...
А ті, які літати вчили -
Нехай летять удаль самі!
Я просто взяла у них крила,
І відірвалась від землі...

Немає коментарів:

Дописати коментар