Новий рік... Новорічна ніч... Початок.. Новий відлік часу... Умовність... Бо завтра зранку буде те ж, що і сьогодні... Якась стомлена після ночі голова, ніби й не було сну... Ті ж проблеми, ті ж невтішні новини... Снігу стане менше, болота - більше, до кінця зими - ближче... До кінця - ближче... Ще один повід для смутку...

Неохоче підводишся з ліжка. Бо вже здавна любиш вечір більше, чим ранок... Хочеш бути потрібним. Хочеш комусь варити каву, вибирати різдвяні подарунки. Хочеш сміху у порожньому домі. Щастя... А все - не те...
Давай спочатку! Ранок! Неймовірно чисте і глибоке небо, яскравіє, бринить тишею і... вибухає промінням сонця! Добрий день, новий день!
А кава! Гаряча і духмяна, насичує стіни сонного будинку своїм домашнім духом і затишком. Смачно! Щастя - відчувати цей аромат і смак. І чашка, хоч вже старенька, та в ній так багато спогадів, гріє теплом.
Тиша навкруг. Це ж твій шанс! Бути вислуханим, бути почутим! Відкрийся... Впусти в свою душу спокій, довіру та віру. Попроси - і воно буде! Все ж залежить тільки від тебе!
На жаль, не від мене... Бо, якби могла, то небо би тобі прихилила, щоб було спокійно і добре твоїй душі!
♤♡◇♧
31.12.2021