* * *

Проводжаючи незаснуті і недоспані ночі, я завжди жахаюся і тішуся невідворотністю нового дня.

Проживаючи нерозтрачені чи загублені будні, я з надією і розпачем виглядаю вечірню зорю.

Вдихаючи кавовий аромат безсонності, я марю росяними ранками з запахом вітру.

Ранком, коли ти вже не спиш, а на моїй заспаній щоці відпечаток вчорашнього гриму і сонної відвертості – я не хочу нічого, лиш залишитися в цьому часі.

… Скажи, ти знаєш про це?...