Кожного разу, коли чула привселюдне "моя мила дитино", а серед "своїх" - йой, вже не маю з
ним (нею) сили!
ним (нею) сили!
Коли жаліли циганів, бо "бог казав всім помагати", а як комусь треба було хоч пару гривень на операцію - "чекайте, ще не дали зарплати".
А ще, онде, Миколка-Михайлик, що писав речення з трьох слів з шістьма помилками - молодець, ти лиш трошки неуважний. А Маруська двінадціть карток списала і без помарочки - таде, нє, неправильно ти твір написала, бери приклад з Михайлика-Миколки!
Пам'ятаєте, як колись почьотно було бути комсомольцем? Онуфрію, ти чому не пишеш заяву на вступ до лав ВееЛКаеСеМ? Ти як думаєш в інститут поступати! А зараз - Слава Україні!
Мова, мова, веселкова, рідна наша, українська, чиста, як сльоза! Плекайте! Йой, Васили, шос сі так вбрала, най сі люди не сміют!
Єс!!!
Відай їм була вагітнов.... СПРАВЕДЛИВОСТЕВ!
І родивсі - ГНІВ!
ДОСТА! Сказала все. Вібачєйти, як іс ти себе впізнали. Адьйос.
