Яке висить перед дверима.
Воно - ніби портал відкритий
В минулі зими.
Бо віє холод через скло
Навіть в спекотну днину...
І поглинає все тепло,
Що маю нині...
Мені би пОдушку змінити
І поміняти серце...
Закриті вікна відчинити
І дверці...
Весну впустити, літо ждати,
З гарячим небом синім!
Щось гарне завтра не чекати,
А жити Нині!
Тернопіль
Немає коментарів:
Дописати коментар