Коли приходить ніч - так хочу тиші! 

Та різні звуки ніч тривожать...
Будь у моєму житті, прошу!
Без тебе, як без повітря - не можу!
Ти для мене - як небо сіре,
Якого прагнеш, коли за 30ть...
Вслухаюсь у звуки ночі й вірю:
Ти знов до ранку будеш снитись.
Казала, буду любити тебе мовчки.
Мовчу. Думаєш, розлюбила ?
Та я без тебе вдихнути не можу!
А видихом стогін здушила...
Казала: від всіх любов заховаю,
І навіть ти про це не дізнаєшся...
Тепер сам бачиш, як я вмираю,
- Від чого? - чому питаєшся....
Якщо не бачиш, що сам - причина,
То даремно про це тобі говорити...
Ти - найрідніша моя людина,
Без тебе я просто не вмію жити...
Чекаю ночі й небо благаю:
Віддай мені, залиш для мене!
Та воно завжди забирає
Найкращих з кращих до себе....