Не плач, не стікай кривавим соком...
Кат і палач - не ненароком,
А жорстоко, назустріч простягнув жало!
Хотів, щоб тебе не стало!
Щоб твоя м'якість зачерствіла з часом.
Та марно! Його спроба не значить
Для тебе рівно нічого!
Ти вмієш твердо добиватися свого!
Ти стерпиш біль, заклеїш рану скотчем,
До зоряного неба усміхнешся опівночі.
Розкинувши руки, як крила, летиш до щастя!
Ця рана кривава нічого не значить!
А той, хто мучив.... Помолися за нього...
Бо не від щастя свого бажав тобі злого...
Прости йому, боже, що коле жорстоко...
І дай мені віру, що то - ненароком...