Тату

Я не встигла сказати прощай і обняти...
А чи встиг ти простити мене?

Рідний тату! Без тебе у хаті

Все по іншому зовсім іде...

Я боюся, що голос забуду і очі,

І усмішку, що завжди так гріла.

Я без тебе не можу й не хочу!

Я без тебе - як птаха безкрила...

Ще б почути хоч раз твоє тихе "Дитино..."

Та відчути любов твою щиру, безмежну.

Нині в тиші, де сплять всі навічно

Я до тебе прийду обережно...

Скажу: "Тату, погано без тебе,

Все не те і не так, світ порожній...

Ти любов'ю своєю тримав мені небо,

А тепер воно впало в безодню"...