Ти в мене входиш, ніби в масло ніж,
Глибоко й мягко, аж по рукоять.
Ти думаєш що не болить? Болить, ще й як!
І тисне, і пече поміж...
Мені багато так тебе отут!
До спазму в горлі і до сліз.
Душа тріщить по швах напереріз,
Впадає в блуд...
Уже нема терпінню меж!
Я розіп'ята, як на смерть!
Мене заповнив ти ущерть,
І все не йдеш....
Така вона, оця любов...
Як перейти її, скажи? Не знаю...
Я вчуся жити . Ти минаєш...
Я ловлю знов...