Ти не кажи мені, що нию, 

Бо і тебе колись боліло .
Якби знайшов слова хтось світлі,
То, може, все би не згоріло.
Важливо виплакати горе
Чи лісу, чи в чиєсь плече.
Бо інколи вже так пече!
А ми все горді, не говорим!
Лиш уночі подушка мокра,
І сірим все стає у світі...
Діліться, люди, своїм болем,
Бо лиш тоді будем любити,
Коли в душі тепло і світло,
Коли неспокою нема.
Коли сльозами серце вмите-
Лиш в чистоту прийде весна!