Я залишусь в осінніх дощах необачно,
Заблукаю в снігах, щоб розтанути в квітні.
Якщо серце кольне - це я плачу,
Мої очі - як зорі досвітні.
Я залишусь сльозою на мокрім вікні,
Візерунком замерзлим буду тобі рано.
Я нарешті збагнула, що завжди мені
І без тебе, й з тобою погано...
Я залишусь у вітрі твоїх хуртовин,
Місячним сяйвом буду сіяти.
Якщо не заснеш ти до ранку один -
Не жалію... Та буду весь час пам'ятати...