Шаленіючи в обіймах осені 

Я вип'ю дощ замість вина
Закрию вікна щоб в душі не було протягів
Аж поки не прийде весна
Змерзаючи засніженими ранками
Чекати буду вечора під теплим пледом
Тепер навіки твоя бранка я
А ти моя невтолена потреба
Закрию вікна щоб в душі не було протягів
Чекати буду вечора під теплим пледом
І нащо був мені неспокій цей
З таким сумним холодним небом...