Ніде нікого. Я і тиша.
Село ще спить. Щойно світає.
Лиш вітерець тишу колише...
Життя минає...
Дорога вверх. Роса й тумани...
Шлях не важкий, як є мета.
Вершина близько і так манить!
Іду одна.
Я бачу небо, бачу сонце,
І ніби цілий світ - в мені!
Щаслива, певно, я по вінця!
Чи ні...

Немає коментарів:
Дописати коментар