Так боліло бути наївними, як на світанні...
Вони поміняли привички і стиль убрання.
Ключі поміняли, і двері, і те, що за ними,
Поміняли подружок, друзів, міста і ім'я.
Поміняли роботу, маршрути, прагнення, цілі,
Старались поодинці кожен стати цілим.
Поміняли адреси, паролі і телефони,
Улюблену музику і ту, що для фону.
Поміняли духи, декорації та машини.
Пропливали поряд безликі жінки та мужчини.
Мінялись пейзажі за вікнами і на стінах,
Рахунок вже втратили всім перемінам.
Але все даремно і це не змінити:
Щоночі у мріях минуле любити...