Окремо

Я буду мовчати про літо,

Про стиглу жагу почуттів.

Туманом що було накрито -

Побачити ти не зумів...

Тривожились ночі не мої не снами,

А мої - горіли пекельним вогнем.

Світанки і ранки ділились між нами,

І часто вмивались дощем.

Коли перейдемо окремо це літо -

Дощами нас осінь напоїть.

І буде вже все пережито,

І нас листопад заспокоїть....