Розтоплю лід і вогонь погашу.
Буду тобі я і ввечір, і рано,
Лиш щоб не бачив, як я плачу...
Буду тобі снігом і катаклізмом,
Веселкою в краплі життя забарвлю.
Лиш ти не дивися байдуже чи грізно
На те, що я вмію і знаю.
Вбивай у собі що ще не вбито,
Вмирай усоте від свого болю.
Побачиш сонце, росою вмите,
В його усмішці побачиш долю...
Немає коментарів:
Дописати коментар