* * *

В моєму ліжку холодно і тихо,
І пустка неосяжна у душі.
Зболіле серце стомлено принишкло,
За втраченим ридають лиш дощі…
Ночами мучусь, стогну зранку,
Підступний розпач обіймає тіло.
Чому була лише коханка?
Невже по-іншому не вміла?...