Була б завжди сумна й одна.
В сльозах заходила б у ніч,
І ранок їх не стер би з віч.
Як добре, що тебе мені
Дарує Бог хоча б у сні!
Бо вдень ти поруч, та не мій,
І я живу в полоні мрій…
Насправді
Зовсім я не хочу з тобою бути!
Ти просто на моїй дорозі,
і я тебе не можу обминути!
Насправді
Інші люди завжди подобались мені!
І ти моє життя погубиш,
коли мене кохати будеш в сні!
Якщо б не ти – як жила б я!
Не була би сумна й одна!
Я з кимось би входила в ніч,
Я з кимось би чекала стріч!
Це так погано, що тебе мені
Завжди дарує Бог у сні!
Що вдень ти поруч, майже мій…
Я хочу волі, зрозумій!
Відпусти мене
З цього болючого полону!
Я ніколи не зможу
Бути разом з тобою!
Я хочу жити іншим життям, грішити!
Та через тебе
Не можу цього зробити!
Якби з тобою жила я,
Ніколи б не була одна.
Не лила б сльози я у ніч,
Ти б випив їх цілунком з віч.
Належав ти би вдень мені,
Вночі ввижався би у сні!
Завжди, завжди ти був би мій!
Який страшний фінал у мрій!
Я навчилась вбивати у собі кохання…
Та така порожнеча в душі на світанні!
Я сама цього щастя у Бога просила!
Лиш видно, без тебе прожити не сила…
01-12-03
Немає коментарів:
Дописати коментар