Над головою - голе небо

Над головою - голе небо.
Осінь плаче сльозами болю...
Листок пожовклий кружля поволі -
В нікуди робить довшу дорогу...

Над головою - чорні хмари,
Клубами диму від пожежі літа...
Молоком-туманом ллються на землю,
Ніби, де нижче - там легше жити...

Куди не гляну - видно далеко...
Зоряне небо ковдрою стане...
Хмура тиша одинокість обгорне...
Листя опале гниє роками...

Вдар, блискавице, раптово, грізно!
Меланхолію змети, урагане!
... Маленька мишка шука затишок
На дні брудної, вогкої ями...

13.02.2004, після пожежі...