Мовчи. Добро не потребує слів.
Воно іде безмовно й тихо.
Та поряд з ним снується лихо…
Як добре, що давно ти це вже зрозумів!
Ти – будь завжди! Бо в мороці ночей,
Коли так хочеться, щоб біль душі почули,
Уже, напевно, й вороги б збагнули
Зміст твоїх праведних речей.
Я не посмію мріяти про тебе,
І не до тебе я молюсь вночі!
Але мені ти дав ті чарівні ключі,
Які заплаканим очам відкрили небо!
Немає коментарів:
Дописати коментар