І по снігу несмілий слід удаль пробіг,
Аж до твоєї хати...
Тепло ласкаве наших рук,
Чи ти зберіг його, мій друг?
Чи сніг замів лапатий?
Стоять смерічки в тишині від снігу білі,
І літ сльозинок доганяють вії,
Але не доженуть...
Стежина твою хату обминає,
І дальше у снігу глибокому петляє...
Який у неї довгий путь!
27.10.1987р.
Немає коментарів:
Дописати коментар