Це так важко: кожен ранок вставати,
Коли зовсім не хочеться жити… Заставляти себе сміятись,
Заставляти себе любити…
Це так просто: ридати півночі,
Обнімаючи морок руками…
Та насправді ми цього не хочем,
Це біль володіє нами…
Це так страшно: смерті жадати,
Коли інші життям радіють!
Та по-іншому, в спокої жити
Я не хочу, не буду, не вмію!
25-03-04
Немає коментарів:
Дописати коментар